топтаний

ТО́ПТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до топта́ти.

І стежечки, доріженьки Яром та горою, Що топтані до ворожки, Поросли травою (Т. Шевченко);

Довго сиділа [Маруся]. Не помітила, як і сонце зайшло, як темніти почав потік, як зникла, сховавшися, мало топтана стежка у лісі (Г. Хоткевич);

Все серцем молодий [наш народ], думками все високий, Хоч топтаний судьбою (І. Франко);

// у знач. прикм. Стоптаний.

– Пан би мав на себе глянути та до своєї ноги топтаного чобота взувати (Іван Ле);

// то́птано, безос. пред.

І кождий блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято, За зло й добро докори я спіткав (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. топтаний — то́птаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. топтаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до топтати. || топтано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Стоптаний, потоптаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. топтаний — ТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до топта́ти. І стежечки, доріженьки Яром та горою, Що топтані до ворожки, Поросли травою (Шевч., І, 1951, 284); Довго сиділа [Маруся].  Словник української мови в 11 томах