топтаний

то́птаний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до топтати.

|| топтано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Стоптаний, потоптаний.

Значення в інших словниках

1. топтаний — то́птаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. топтаний — ТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до топта́ти. І стежечки, доріженьки Яром та горою, Що топтані до ворожки, Поросли травою (Т. Шевченко); Довго сиділа [Маруся].  Словник української мови у 20 томах
3. топтаний — ТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до топта́ти. І стежечки, доріженьки Яром та горою, Що топтані до ворожки, Поросли травою (Шевч., І, 1951, 284); Довго сиділа [Маруся].  Словник української мови в 11 томах