топтання
ТОПТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. топта́ти й топта́тися.
Ах, та тюремна служба!.. Вічний вид повзання перед властю, сцен брутальної самоволі, топтання людської гідності (І. Франко).
◇ (1) Топта́ння на [одно́му] мі́сці – відсутність руху, дії, розвитку.
Словник української мови (СУМ-20)