тпрукати

ТПРУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Гукати “тпру”, зупиняючи коня або іншу робочу тварину.

Тільки з'їхали на місток, що йде під башту, а москаль і гука: – Ей, ти.., їдь шагом [кроком]! Тягну за віжки, тпрукаю, – нічого не вдію (О. Стороженко);

– Дідько їх знає, що вони [мадяри] там гелгочуть своїм волам! – сердилися гармаші. – Може, тпрукають... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. тпрукати — тпру́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тпрукати — -аю, -аєш, недок., розм. Гукати "тпру", зупиняючи коня або іншу робочу тварину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тпрукати — ТПРУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гукати «тпру», зупиняючи коня або іншу робочу тварину. Тільки з’їхали на місток, що йде під башту, а москаль і гука: — Ей, ти.., їдь шагом [кроком]! Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію (Стор.  Словник української мови в 11 томах