тпрукати

ТПРУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гукати «тпру», зупиняючи коня або іншу робочу тварину.

Тільки з’їхали на місток, що йде під башту, а москаль і гука: — Ей, ти.., їдь шагом [кроком]! Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію (Стор., І, 1957, 108);

— Дідько їх знає, що вони [мадяри] там гелгочуть своїм волам! — сердилися гармаші. — Може, тпрукають… (Гончар, І, 1954, 202).

Значення в інших словниках

1. тпрукати — тпру́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тпрукати — ТПРУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гукати “тпру”, зупиняючи коня або іншу робочу тварину. Тільки з'їхали на місток, що йде під башту, а москаль і гука: – Ей, ти.., їдь шагом [кроком]! Тягну за віжки, тпрукаю, – нічого не вдію (О.  Словник української мови у 20 томах
3. тпрукати — -аю, -аєш, недок., розм. Гукати "тпру", зупиняючи коня або іншу робочу тварину.  Великий тлумачний словник сучасної мови