тпрукнути

ТПРУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до тпру́кати.

Йон не встиг навіть тпрукнути на коні (Коцюб., І, 1955, 238);

Сергій розгладив аркуша і приколов на дошці. Почув, що хтось під’їхав до стайні, тпрукнув на коні (Мушк., Чорний хліб, 1960, 44);

На останньому заході перед обідом Марко тпрукнув на воли (Тют., Вир, 1964, 11).

Значення в інших словниках

1. тпрукнути — тпру́кнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тпрукнути — ТПРУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до тпру́кати. Йон не встиг навіть тпрукнути на коні (М. Коцюбинський); Сергій розгладив аркуша і приколов на дошці. Почув, що хтось під'їхав до стайні, тпрукнув на коні (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. тпрукнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до тпрукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тпрукнути — Тпрукати, -каю, -єш сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле. Мир. ХРВ. 42. Грин. Н. 120.  Словник української мови Грінченка