тпрукнути
ТПРУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до тпру́кати.
Йон не встиг навіть тпрукнути на коні (М. Коцюбинський);
Сергій розгладив аркуша і приколов на дошці. Почув, що хтось під'їхав до стайні, тпрукнув на коні (Ю. Мушкетик);
На останньому заході перед обідом Марко тпрукнув на воли (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)