травиночка
ТРАВИ́НОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до трави́нка.
А внизу ні травиночки, ні грибка, ні стебельця – все покрите грубою передвічною верствою червоної фої [хвої] (Г. Хоткевич);
– Наші коні голодні, з ніг падають. Півсвіту проїхали – травиночки не бачили (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)