травиночка
ТРАВИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трави́нка.
А внизу ні травиночки, ні грибка, ні стебельця — все покрите грубою передвічною верствою червоної фої [хвої] (Хотк., II, 1966, 106);
— Наші коні голодні, з ніг падають. Півсвіту проїхали — травиночки не бачили (Тют., Вир, 1964, 70).
Словник української мови (СУМ-11)