травистий
ТРАВИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що трав’яни́стий 1, 2.
Став я під ворітьми, — ворота були розчинені, — бачу дворочок чистенький, травистий і багато стежечок проходжено перехресних (Вовчок, VI, 1956, 236);
Булані мають пастись на травистій стерні своєї ниви (Іщук, Вербівчани, 1961, 11);
Трависте листя.
Словник української мови (СУМ-11)