трак
ТРАК, а, ч., спец.
Кільце гусениці трактора, танка тощо.
Клацаючи натертими до блиску траками, вони [танки] летять на батарею (М. Стельмах);
Від озера до озера, з села і до села Під траками бульдозера дорога пролягла (П. Дорошко);
Трактор гінко виїжджає з розчинених навстіж дверей майстерні. Він весело вицокує траками гусениць (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)