Орфографічний словник української мови

трак

трак

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. трак — (англ. track, букв. – слід) ланка гусеничного ланцюга.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. трак — ТРАК, а, ч., спец. Кільце гусениці трактора, танка тощо. Клацаючи натертими до блиску траками, вони [танки] летять на батарею (М. Стельмах); Від озера до озера, з села і до села Під траками бульдозера дорога пролягла (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. трак — -а, ч., спец. Лапка гусениці трактора, танка тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трак — ТРАК, а, ч., спец. Кільце гусениці трактора, танка тощо. Клацаючи натертими до блиску траками, вони [танки] летять на батарею (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 534); Від озера до озера, з села і до села Під траками бульдозера дорога пролягла (Дор.  Словник української мови в 11 томах