трак
ТРАК, а, ч., спец. Кільце гусениці трактора, танка тощо.
Клацаючи натертими до блиску траками, вони [танки] летять на батарею (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 534);
Від озера до озера, з села і до села Під траками бульдозера дорога пролягла (Дор., Єдність, 1950, 71);
Трактор гінко виїжджає з розчинених навстіж дверей майстерні. Він весело вицокує траками гусениць (Рад. Укр., 11.I 1973, 1).
Словник української мови (СУМ-11)