трахея
ТРАХЕ́Я, ї, ж.
1. Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло.
Вивчаючи трахею, учні повинні звернути увагу на те, що це м'яка трубка, у стінці якої лежать неповні хрящові кільця, які обхоплюють її спереду і з боків (з навч. літ.);
Пройшовши гортань, повітря попадає в трахею. Це трубка близько 10–12 см завдовжки (з навч. літ.);
Від ротової порожнини [грака] до легень веде уздовж усієї шиї довга трахея, яка розгалужується на два бронхи (з навч. літ.).
2. Те саме, що трахе́ї 2.
Словник української мови (СУМ-20)