трахеї
ТРАХЕ́Ї, хе́й, мн.
1. У членистоногих тварин – дихальні трубки, які відкриваються на поверхні тіла.
Від дихалець жука всередину тіла йдуть тоненькі трубочки – трахеї (з навч. літ.).
2. У рослин – трубки для руху води й розчинених у ній поживних речовин; судини.
До провідних тканин [рослин] належать трахеї і трахеїди. Трахея являє собою трубку, що складається з поздовжнього ряду клітин – члеників трахеї; у перегородках між члениками розміщені отвори – перфорації (з наук. літ.).
3. Те саме, що трахе́я 1.
Словник української мови (СУМ-20)