требище
ТРЕ́БИЩЕ, а, с., заст.
Місце, де відбувалося принесення жертви богам.
Київ почали забудовувати кам'яними будівлями, прикрашеними живописом і мозаїкою; на місці язичеського “требища” (місця культу) збудували церкву (з навч. літ.);
Жерці розпалювали вогонь на требищі (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)