требище
ТРЕ́БИЩЕ, а, с., заст.
Місце, де відбувалося принесення жертви богам.
Київ почали забудовувати кам'яними будівлями, прикрашеними живописом і мозаїкою; на місці язичеського “требища” (місця культу) збудували церкву (з навч. літ.);
Жерці розпалювали вогонь на требищі (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- требище — тре́бище іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
- требище — -а, с., заст. Місце, де відбувалося принесення жертви богам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- требище — ТРЕ́БИЩЕ, а, с., заст. Місце, де відбувалося принесення жертви богам. Київ почали забудовувати кам’яними будівлями, прикрашеними живописом і мозаїкою; на місці язичеського «требища» (місця культу) збудували церкву (Іст. Словник української мови в 11 томах