трельяж
ТРЕЛЬЯ́Ж, а, ч.
1. Тристулкове дзеркало.
Лідія Павлівна примірювала перед трельяжем убрання (О. Донченко);
Стефанія стояла перед трельяжем у спальні й уважно оглядала себе в дзеркалі (Д. Бедзик).
2. Легка ґратка, по якій в'ються рослини;
// Сплетіння, сітка, що утворюється виткими рослинами на легких ґратках.
А за зеленим трельяжем, по кутках, на затишних канапках .. сичить вишукана польська мова (З. Тулуб).
3. рідко. Те саме, що альта́нка.
Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка, або трельяж, обернутий до публіки виходом (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)