трельяж

трелья́ж

-а, ч.

1》 Тристулкове дзеркало.

2》 Легка ґратка, по якій в'ються рослини.

|| Сплетіння, сітка, що утворюється виткими рослинами на легких ґратках.

3》 рідко. Те саме, що альтанка.

Значення в інших словниках

1. трельяж — трелья́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. трельяж — Гратниця  Словник чужослів Павло Штепа
3. трельяж — трелья́ж (франц. treillage) 1. Дзеркало, що складається з трьох стулок. 2. Легка гратка, по якій в’ються рослини.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. трельяж — ТРЕЛЬЯ́Ж, а, ч. 1. Тристулкове дзеркало. Лідія Павлівна примірювала перед трельяжем убрання (О. Донченко); Стефанія стояла перед трельяжем у спальні й уважно оглядала себе в дзеркалі (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
5. трельяж — АЛЬТА́НКА (покрита зверху будівля в саду, парку), АЛЬТА́НА рідше, ТРЕЛЬЯ́Ж рідко. Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка, або трельяж, обернутий до публіки виходом (Леся Українка); В альтані було на диво тихо (О. Ільченко).  Словник синонімів української мови
6. трельяж — Трелья́ж, -жу, -жеві; -жі, -жів (фр. le treillage)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. трельяж — ТРЕЛЬЯ́Ж, а, ч. 1. Тристулкове дзеркало. Лідія Павлівна примірювала перед трельяжем убрання (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 126); Стефанія стояла перед трельяжем у спальні й уважно оглядала себе в дзеркалі (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 56).  Словник української мови в 11 томах
8. трельяж — (фр.) 1. Легкі, в основному дерев'яні ґрати для зелені, що в'ється. Отримували прямокутні, аркові, віяльні та інші форми. Інколи мали величезні розміри та виконувались у вигляді палацових фасадів та збагачувались колонами, вазами і скульптурами.  Архітектура і монументальне мистецтво