трельяж
ТРЕЛЬЯ́Ж, а, ч.
1. Тристулкове дзеркало.
Лідія Павлівна примірювала перед трельяжем убрання (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 126);
Стефанія стояла перед трельяжем у спальні й уважно оглядала себе в дзеркалі (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 56).
2. Легка гратка, по якій в’ються рослини;
// Сплетіння, сітка, що утворюється виткими рослинами на легких гратках.
А за зеленим трельяжем, по кутках, на затишних канапках.. сичить вишукана польська мова (Тулуб, Людолови, II, 1957, 212).
3. рідко. Те саме, що альта́нка.
Літнє мешкання. Праворуч будинок з верандою і садком. На авансцені, теж праворуч, альтанка, або трельяж, обернутий до публіки виходом (Л. Укр., II, 1951, 45).
Словник української мови (СУМ-11)