трелювальник
ТРЕЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Робітник, що займається трелюванням.
2. Машина, за допомогою якої здійснюють трелювання.
Словник української мови (СУМ-20)ТРЕЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Робітник, що займається трелюванням.
2. Машина, за допомогою якої здійснюють трелювання.
Словник української мови (СУМ-20)