тривання

ТРИВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. трива́ти 1.

Дієслова доконаного виду, не визначаючи процесу тривання дії, не мають форми теперішнього часу (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. тривання — трива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. тривання — -я, с. Дія за знач. тривати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тривання — ТРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. трива́ти 1. Дієслова доконаного виду, не визначаючи процесу тривання дії, це мають форми теперішнього часу (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 321).  Словник української мови в 11 томах