тривожність
ТРИВО́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. триво́жний.
Твій [поета] кожний вірш, рядок твій кожний Життя тривожністю пропах (М. Рильський);
Чу-бенків кінь раптом зупинився, Чубенко машинально притис його шпорами. Тривожність передалася йому від коня (Ю. Яновський);
Особливо подобалось Цимбалові в Мокеїчі те, що на нього мовби зовсім не діяла загальна гарячкова тривожність (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)