тривожність

ТРИВО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. триво́жний.

Твій [поета] кожний вірш, рядок твій кожний Життя тривожністю пропах (Рильський, III, 1961, 270);

Чу-бенків кінь раптом зупинився, Чубенко машинально притис його шпорами. Тривожність передалася йому від коня (Ю. Янов., II, 1958, 214);

Особливо подобалось Цимбалові в Мокеїчі те, що на нього мовби зовсім не діяла загальна гарячкова тривожність (Гончар, І, 1959, 39).

Значення в інших словниках

1. тривожність — триво́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тривожність — Індивідуальна психологічна особливість, яка проявляється в схильності людини до переживань, тривоги. Розглядається як особистісне утворення і як властивість темпераменту, зумовлене слабкістю нервових процесів. англ. anxiety; нім. Unsicherheit f=; угор. aggodalmaskodás / izgalom; рос. тревожность.  Словник із соціальної роботи
3. тривожність — ТРИВО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. триво́жний. Твій [поета] кожний вірш, рядок твій кожний Життя тривожністю пропах (М. Рильський); Чу-бенків кінь раптом зупинився, Чубенко машинально притис його шпорами. Тривожність передалася йому від коня (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. тривожність — -ності, ж. Стан за знач. тривожний.  Великий тлумачний словник сучасної мови