триклятий

ТРИКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що прокля́тий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття.

– Чого, Парасю, ти блідна? – Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна (П. Грабовський);

Нема нічого страшнішого, ніж вночі опинитися в цьому триклятому тропічному лісі (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. триклятий — трикля́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. триклятий — див. чорт  Словник синонімів Вусика
3. триклятий — -а, -е, розм. Те саме, що проклятий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. триклятий — ПРОКЛЯТИЙ (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), КЛЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, ТРИКЛЯ́ТИЙ підсил. розм., ПРОКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ПОГА́НСЬКИЙ заст., І́РОДІВ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст.  Словник синонімів української мови
5. триклятий — Трикля́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. триклятий — ТРИКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що прокля́тий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття. — Чого, Парасю, ти блідна? — Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна (Граб.  Словник української мови в 11 томах
7. триклятий — Триклятий, -а, -е Трижды проклятый.  Словник української мови Грінченка