Великий тлумачний словник сучасної мови

триклятий

трикля́тий

-а, -е, розм.

Те саме, що проклятий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. триклятий — трикля́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. триклятий — див. чорт  Словник синонімів Вусика
  3. триклятий — ТРИКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що прокля́тий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття. – Чого, Парасю, ти блідна? – Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна (П. Грабовський); Нема нічого страшнішого, ніж вночі опинитися в цьому триклятому тропічному лісі (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
  4. триклятий — ПРОКЛЯТИЙ (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), КЛЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, ТРИКЛЯ́ТИЙ підсил. розм., ПРОКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ПОГА́НСЬКИЙ заст., І́РОДІВ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  5. триклятий — Трикля́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. триклятий — ТРИКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що прокля́тий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття. — Чого, Парасю, ти блідна? — Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна (Граб.  Словник української мови в 11 томах
  7. триклятий — Триклятий, -а, -е Трижды проклятый.  Словник української мови Грінченка