Словник української мови у 20 томах

тринькало

ТРИ́НЬКАЛО, а, с., розм.

Той, хто неощадливо, нерозумно витрачає гроші, майно тощо.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тринькало — див. марнотратник  Словник синонімів Вусика
  2. тринькало — -а, ч. Марнотрат, розтринькувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тринькало — Три́нькало, -ла м. Расточитель, мотъ.  Словник української мови Грінченка