трофей
ТРОФЕ́Й, я, ч.
1. перев. мн. Зброя, військове майно і т. ін., захоплені переможцем у ворога під час війни; воєнна здобич.
Серед трофеїв у хлопців був великий шовковий парашут. Крім того, вони дістали ще один пістолет з чотирма повними обоймами патронів (Іван Ле);
– На моє щастя, стався на їхніх позиціях якийсь переполох, стрілянина. Вони пилку покинули – і .. до себе в окопи. Ну, я, звичайно, виліз [з дупла] і прийшов до своєї частини, ще й трофей із собою приніс – фінську пилку (Григорій Тютюнник);
Як трофеї повстанцям дісталися кілька бронекатерів з цілком справними англійськими кулеметами, баржа з вовною та навантажений пшеницею океанський транспорт (О. Гончар);
Дивіться – це день переможного миру, Ці стяги – не просто воєнний трофей (М. Бажан).
2. Яка-небудь річ як пам'ятка, як свідчення перемоги, подвигу, успіху в чому-небудь.
– От і добре зробили, що показали й нам ці Улясині трофеї [книжки], бо я, признатись по щирій правді, їх ніколи не діставала, – сказала Мокрієвська (І. Нечуй-Левицький);
Йон мимохіть схопився рукою за хустинку, яка й досі обіймала його шию, немов боявсь, що рука дівчини ось-ось простягнеться знебачки до його шиї та стягне так легко здобутий трофей (М. Коцюбинський);
Ядзя вернулась додому з головкою, оголомшеною компліментами, з розм'якшеним серцем, з повними куфрами [валізами] суконь, .. китиць і інших карнавалових [карнавальних] трофеїв (Н. Кобринська);
* У порівн. Макар розстебнув польову сумку і витягнув з неї товстий том ветеринарного довідника. Трахнув долонею по книжці, потім, піднявши вгору, продемонстрував її, мов якийсь незвичайний трофей (С. Добровольський);
// У мисливців – забитий звір, птах; взагалі те, що здобуте на полюванні.
А ті, що несуть забитого кабана, – дуже веселі, бо такий мисливський трофей трапляється не дуже часто (Остап Вишня);
Сьогодні хлопець має вже першого трофея – забитий шуліка (О. Донченко);
Любила [Клавда] розповідати про те, що роги, он ті, над буфетом вгорі, подарував їй як трофей князь під час полювання (Ірина Вільде).
3. Орнаментальна прикраса у вигляді військового спорядження.
Словник української мови (СУМ-20)