трофейний

ТРОФЕ́ЙНИЙ, а, е.

Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога.

Відразу ж з-під ліска лунким татаканням залився трофейний кулемет (Ю. Збанацький);

За віллісом гуркотіла пара трофейних тягачів. Це генерал Глазунов прислав на посівну обіцяну допомогу (О. Довженко);

Брат стрів мене радо (я в іншу частину Відрядження мав), приділив тютюну, Трофейного, звісно... (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. трофейний — трофе́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трофейний — -а, -е. Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трофейний — ТРОФЕ́ЙНИЙ, а, е. Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога. Відразу ж з-під ліска лунким татаканням залився трофейний кулемет (Збан., Незабутнє, 1953, 31); За віллісом гуркотіла пара трофейних тягачів.  Словник української мови в 11 томах