Великий тлумачний словник сучасної мови

трофейний

трофе́йний

-а, -е.

Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. трофейний — трофе́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. трофейний — ТРОФЕ́ЙНИЙ, а, е. Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога. Відразу ж з-під ліска лунким татаканням залився трофейний кулемет (Ю. Збанацький); За віллісом гуркотіла пара трофейних тягачів. Це генерал Глазунов прислав на посівну обіцяну допомогу (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. трофейний — ТРОФЕ́ЙНИЙ, а, е. Який є трофеєм; захоплений, відібраний у ворога. Відразу ж з-під ліска лунким татаканням залився трофейний кулемет (Збан., Незабутнє, 1953, 31); За віллісом гуркотіла пара трофейних тягачів.  Словник української мови в 11 томах