Значення в інших словниках
-
трофейник —
трофе́йник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
трофейник —
ТРОФЕ́ЙНИК, а, ч., розм. Член трофейної команди. Противник, тікаючи, змушений був кинути чимало своєї техніки та боєприпасів .. – Буде трофейникам роботи, – перемовлялись бійці. – Попозбирають... (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
трофейник —
ТРОФЕ́ЙНИК, а, ч., розм. Член трофейної команди. Противник, тікаючи, змушений був кинути чимало своєї техніки та боєприпасів.. — Буде трофейникам роботи, — перемовлялись бійці. — Попозбирають… (Гончар, III, 1959, 421).
Словник української мови в 11 томах