трошка
ТРО́ШКА, присл., діал.
Трошки.
Лікар, адвокат, інженер – кожний з них може винайти в глибинах життя, в тайниках природи ще одну якусь невідому тайну, котра покорить йому трошка світа, зробить життя ширшим, згострить переживання (Г. Хоткевич);
Лис трошка з'їв, а решту сховав під себе (І. Франко);
// у знач. пред.
Де оре сошка, там хліба трошка (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)