троюдитися
ТРОЮ́ДИТИСЯ, диться, недок., розм.
Зазнавати подразнення, запалення і т. ін.; ятритися.
* Образно. – Може б, якось заспокоїлася з часом, може б, навіть і забула (в наші часи якось не випадає вірити в вічну любов!), якби не тії ролі з їх брехнею і правдою, а так рана раз у раз троюдилась... (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)