троюдитися
ТРОЮ́ДИТИСЯ, диться, недок., розм. Зазнавати подразнення, запалення і т. ін.; ятритися.
*Образно. — Може б, якось заспокоїлася з часом, може б, навіть і забула (в наші часи якось не випадає вірити в вічну любов!), якби не тії ролі з їх брехнею і правдою, а так рана раз у раз троюдилась… (Л. Укр., III, 1952, 705).
Словник української мови (СУМ-11)