троянці
ТРОЯ́НЦІ, ів, мн. (одн. троя́нець, нця, ч.; троя́нка, и, ж.).
Населення Трої.
Загляньмо, Турн що коверзує, Троянцям рать яку готує (І. Котляревський);
Човни Одіссея тут різали плесо, Блукав тут по хвилях троянець Еней (Л. Дмитерко);
[Кассандра:] Так, проклін на мене, бо я тепер побачила найгірше. Троянки у неволі – і живі! (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)