трубний
ТРУ́БНИЙ, а, е.
1. Прикм. до труба́ 1.
Трубну різьбу застосовують, головним чином, для з'єднання труб за допомогою відповідної арматури (з наук. літ.);
// Який виходить із труби (про дим, пару тощо).
Вітер почав крутити сніговий смерч, трубним димом звиваючи його в височінь (З. Тулуб);
// Який виробляє труби.
А без тебе трудно нам – Ми й на зборах згадуєм На заводі трубному, У цеху прокатному (П. Усенко).
2. Прикм. до труба́ 2.
І в ній [симфонії] – ти сам [М. Д. Овсяников-Куликовський], твій поклик, подих твій. Ти – в трелях струнних, ти – в розкатах трубних... (М. Бажан);
// Тоном, силою схожий на звук труби.
З грізним тупотом, з трубним ревом .. ринулися [здичавілі гурти волів] на Перекоп (О. Гончар);
Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)