трубний

тру́бний

-а, -е.

1》 Прикм. до труба 1).

|| Який виходить із труби (про дим, пару тощо).

|| Який виробляє труби.

2》 Прикм. до труба 2).

|| Тоном, силою схожий на звук труби.

Трубний глас — за християнським віровченням звук труби архангела в день Страшного суду.

Значення в інших словниках

1. трубний — тру́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трубний — [трубнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. трубний — ТРУ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до труба́ 1. Трубну різьбу застосовують, головним чином, для з'єднання труб за допомогою відповідної арматури (з наук. літ.); // Який виходить із труби (про дим, пару тощо).  Словник української мови у 20 томах
4. трубний — ТРУ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до труба́ 1. Трубну різьбу застосовують, головним чином, для з’єднання труб за допомогою відповідної арматури (Допуски.., 1958, 215); // Який виходить із труби (про дим, пару тощо).  Словник української мови в 11 томах
5. трубний — Трубний, -а, -е Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми. Шевч.  Словник української мови Грінченка