трубний
тру́бний
-а, -е.
1》 Прикм. до труба 1).
|| Який виходить із труби (про дим, пару тощо).
|| Який виробляє труби.
2》 Прикм. до труба 2).
|| Тоном, силою схожий на звук труби.
Трубний глас — за християнським віровченням звук труби архангела в день Страшного суду.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трубний — тру́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- трубний — [трубнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- трубний — ТРУ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до труба́ 1. Трубну різьбу застосовують, головним чином, для з'єднання труб за допомогою відповідної арматури (з наук. літ.); // Який виходить із труби (про дим, пару тощо). Словник української мови у 20 томах
- трубний — ТРУ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до труба́ 1. Трубну різьбу застосовують, головним чином, для з’єднання труб за допомогою відповідної арматури (Допуски.., 1958, 215); // Який виходить із труби (про дим, пару тощо). Словник української мови в 11 томах
- трубний — Трубний, -а, -е Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми. Шевч. Словник української мови Грінченка