трубний
ТРУ́БНИЙ, а, е.
1. Прикм. до труба́ 1.
Трубну різьбу застосовують, головним чином, для з'єднання труб за допомогою відповідної арматури (з наук. літ.);
// Який виходить із труби (про дим, пару тощо).
Вітер почав крутити сніговий смерч, трубним димом звиваючи його в височінь (З. Тулуб);
// Який виробляє труби.
А без тебе трудно нам – Ми й на зборах згадуєм На заводі трубному, У цеху прокатному (П. Усенко).
2. Прикм. до труба́ 2.
І в ній [симфонії] – ти сам [М. Д. Овсяников-Куликовський], твій поклик, подих твій. Ти – в трелях струнних, ти – в розкатах трубних... (М. Бажан);
// Тоном, силою схожий на звук труби.
З грізним тупотом, з трубним ревом .. ринулися [здичавілі гурти волів] на Перекоп (О. Гончар);
Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- трубний — тру́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- трубний — [трубнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- трубний — -а, -е. 1》 Прикм. до труба 1). || Який виходить із труби (про дим, пару тощо). || Який виробляє труби. 2》 Прикм. до труба 2). || Тоном, силою схожий на звук труби. Трубний глас — за християнським віровченням звук труби архангела в день Страшного суду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трубний — ТРУ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до труба́ 1. Трубну різьбу застосовують, головним чином, для з’єднання труб за допомогою відповідної арматури (Допуски.., 1958, 215); // Який виходить із труби (про дим, пару тощо). Словник української мови в 11 томах
- трубний — Трубний, -а, -е Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми. Шевч. Словник української мови Грінченка