1. Орфоепічний словник української мови

трубний

тру́бний

[трубнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трубний — тру́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трубний — ТРУ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до труба́ 1. Трубну різьбу застосовують, головним чином, для з'єднання труб за допомогою відповідної арматури (з наук. літ.); // Який виходить із труби (про дим, пару тощо). Словник української мови у 20 томах
  3. трубний — -а, -е. 1》 Прикм. до труба 1). || Який виходить із труби (про дим, пару тощо). || Який виробляє труби. 2》 Прикм. до труба 2). || Тоном, силою схожий на звук труби. Трубний глас — за християнським віровченням звук труби архангела в день Страшного суду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трубний — ТРУ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до труба́ 1. Трубну різьбу застосовують, головним чином, для з’єднання труб за допомогою відповідної арматури (Допуски.., 1958, 215); // Який виходить із труби (про дим, пару тощо). Словник української мови в 11 томах
  5. трубний — Трубний, -а, -е Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми. Шевч. Словник української мови Грінченка