трудненько

ТРУДНЕ́НЬКО.

Присл. до трудне́нький.

Рада все бігає по квартирах, забігає часто до нас; почала вже читать зо мною по-українськи, спочатку йде трудненько, але все ж нічого (Леся Українка);

// у знач. присудк. сл.

Трудненько було жить [челядкам], .. І у неділеньку приходилось робить (Л. Глібов);

– Де ж мені їх [засоби до життя] знайти? Хіба виграю сто тисяч на лотереї. – Ну, се трудненько (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. трудненько — трудне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. трудненько — Присл. до трудненький. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трудненько — ТРУДНЕ́НЬКО. Присл. до трудне́нький. Рада все бігає по квартирах, забігає часто до нас; почала вже читать зо мною по-українськи, спочатку йде трудненько, але все ж нічого (Л. Укр., V, 1956, 286); // у знач. присудк. сл. Трудненько було жить [челядкам],..  Словник української мови в 11 томах