трудненький

ТРУДНЕ́НЬКИЙ, а, е.

1. Пестл. до трудни́й 1.

– То тільки біда, – каже, – що діло-то ваше дуже трудненьке. Не знаю, як-то воно й буде (Марко Вовчок).

2. Досить трудний, труднуватий.

– Що це у вас? – придивляється пристав до ступи .. – Звичайнісінька ступа. – В учителя ступа? – зацікавлюється пристав. – І для чого вона вам? – Для науки. – Для якої? – Що етнографією зветься. – Етнографією? Трудненьке слово (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. трудненький — трудне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трудненький — -а, -е. 1》 Пестл. до трудний 1). 2》 Досить трудний, труднуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трудненький — ТРУДНЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до тру́дний 1. — То тільки біда, — каже, — що діло-то ваше дуже трудненьке. Не знаю, як-то воно й буде (Вовчок, І, 1955, 77). 2. Досить трудний, труднуватий. — Що це у вас? — придивляється пристав до ступи..  Словник української мови в 11 томах