трудненький

ТРУДНЕ́НЬКИЙ, а, е.

1. Пестл. до тру́дний 1.

— То тільки біда, — каже, — що діло-то ваше дуже трудненьке. Не знаю, як-то воно й буде (Вовчок, І, 1955, 77).

2. Досить трудний, труднуватий.

— Що це у вас? — придивляється пристав до ступи.. — Звичайнісінька ступа. — В учителя ступа? — зацікавлюється пристав. — І для чого вона вам? — Для науки. — Для якої? — Що етнографією зветься. — Етнографією? Трудненьке слово (Стельмах, І, 1962, 592).

Значення в інших словниках

1. трудненький — трудне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трудненький — ТРУДНЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до трудни́й 1. – То тільки біда, – каже, – що діло-то ваше дуже трудненьке. Не знаю, як-то воно й буде (Марко Вовчок). 2. Досить трудний, труднуватий. – Що це у вас? – придивляється пристав до ступи .. – Звичайнісінька ступа.  Словник української мови у 20 томах
3. трудненький — -а, -е. 1》 Пестл. до трудний 1). 2》 Досить трудний, труднуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови