труднація
ТРУДНА́ЦІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що тру́дність.
— Я, тату, в школі одвик і одбивсь од роботи.. Мені соромно якось оте все зробити, хоч це й не велика труднація (Н.-Лев., І, 1956, 178);
З великим запалом узявся він до праці; усі труднації, всі перешкоди тільки заохочували його (Коцюб., І, 1955, 223);
Його сильна, гнучка постать біліла свіжою сорочкою в напівтемному квадраті сцени, то небезпечно перехиляючись через драбину, то напружено застигаючи біля якоїсь труднації (Мик., II, 1957, 102).
Словник української мови (СУМ-11)