труднація

ТРУ́ДНОЩІ мн. (чого, які і без додатка — скрутні, важкі обставини, в яких щось відбувається, триває), УТРУ́ДНЕННЯ, СКРУ́ТА, СКРУТ розм., ТРУДНА́ЦІЯ розм., ТРУДНО́ТА розм. Він чесно йшов дорогою життя, в путі важкій у бурю і негоду не скаржився на труднощі походу (І. Гончаренко); Трудно, звичайно, й зараз, але трудно зовсім якось по-іншому, бо знаєш тепер, заради чого доводиться скруту переживати (О. Гончар); Ми отак молоком більше перебиваємося, бо такий скрут — ніколи ще такого не було... (Г. Косинка); З великим запалом узявся він до праці; усі труднації, всі перешкоди тільки заохочували його (М. Коцюбинський); — Я вже давно живу в Одесі і вмію й по-вашому говорити, — обізвалась Гликерія, — трудно було навчитися, але я таки перемогла трудноту й навчилась (І. Нечуй-Левицький). — Пор. зли́годні.

Значення в інших словниках

1. труднація — трудна́ція іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. труднація — ТРУДНА́ЦІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що тру́дність. – Я, тату, в школі одвик і одбивсь од роботи .. Мені соромно якось оте все зробити, хоч це й не велика труднація (І.  Словник української мови у 20 томах
3. труднація — -ї, ж., розм. Те саме, що трудність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. труднація — ТРУДНА́ЦІЯ, ї, ж., розм. Те саме, що тру́дність. — Я, тату, в школі одвик і одбивсь од роботи.. Мені соромно якось оте все зробити, хоч це й не велика труднація (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. труднація — Труднація, -ції ж. Трудность. Та се не велика труднація.  Словник української мови Грінченка