трудненько

ТРУДНЕ́НЬКО. Присл. до трудне́нький.

Рада все бігає по квартирах, забігає часто до нас; почала вже читать зо мною по-українськи, спочатку йде трудненько, але все ж нічого (Л. Укр., V, 1956, 286);

// у знач. присудк. сл.

Трудненько було жить [челядкам],.. І у неділеньку приходилось робить (Гл., Вибр., 1957, 153);

— Де ж мені їх [засоби до життя] знайти? Хіба виграю сто тисяч на лотереї. — Ну, се трудненько (Фр., II, 1950, 330).

Значення в інших словниках

1. трудненько — трудне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. трудненько — ТРУДНЕ́НЬКО. Присл. до трудне́нький. Рада все бігає по квартирах, забігає часто до нас; почала вже читать зо мною по-українськи, спочатку йде трудненько, але все ж нічого (Леся Українка); // у знач. присудк. сл. Трудненько було жить [челядкам], ..  Словник української мови у 20 томах
3. трудненько — Присл. до трудненький. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови