трухляк
ТРУХЛЯ́К¹, а, ч., розм.
1. Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться.
Сіє [Тихон] зразу з приполу блискучими трухляками! Всі з реготом кидаються врозтіч, збирають блистки [блискітки] (С. Васильченко).
2. перен. Про дуже стару людину.
Поза столом сидить на лаві .. чоловічок – вже давненько не юнак, відколи .. й квіт з його опав, та ще й не трухляк: сивоусий, пикатий, броватий (Марко Вовчок).
ТРУХЛЯ́К², а́, ч.
Жук, що живе під корою дерев і живиться комахами-шкідниками.
Словник української мови (СУМ-20)