трухляк

ТРУХЛЯ́К¹, а, ч., розм.

1. Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться.

Сіє [Тихон] зразу з приполу блискучими трухляками! Всі з реготом кидаються врозтіч, збирають блистки [блискітки] (Вас., III, 1960, 177).

2. перен. Про дуже стару людину.

Поза столом сидить на лаві.. чоловічок — вже давненько не юнак, відколи.. й квіт з його опав, та ще й не трухляк: сивоусий, пикатий, броватий (Вовчок, VI, 1956, 281).

ТРУХЛЯ́К², а́, ч. Жук, що живе під корою дерев і живиться комахами-шкідниками.

Значення в інших словниках

1. трухляк — трухля́к 1 іменник чоловічого роду шматок дерева розм. трухля́к 2 іменник чоловічого роду, істота жук трухля́к 3 іменник чоловічого роду, істота про дуже стару людину розм.  Орфографічний словник української мови
2. трухляк — див. старий  Словник синонімів Вусика
3. трухляк — ТРУХЛЯ́К¹, а, ч., розм. 1. Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться. Сіє [Тихон] зразу з приполу блискучими трухляками! Всі з реготом кидаються врозтіч, збирають блистки [блискітки] (С. Васильченко). 2. перен. Про дуже стару людину.  Словник української мови у 20 томах
4. трухляк — I -а, ч., розм. 1》 Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться. 2》 перен. Про дуже стару людину. II -а, ч. Жук, що живе під корою дерев і живиться комахами-шкідниками.  Великий тлумачний словник сучасної мови