трухлятина

ТРУХЛЯ́ТИНА, и, ж., рідко.

Те саме, що трухля́вина.

Покої були дуже старі: в їх тхнуло трухлятиною (І. Нечуй-Левицький);

– А з човнів підсунемо ми їм [панам] саму трухлятину, що й на дрова не придатна (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. трухлятина — трухля́тина іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. трухлятина — Порохня, порохно; трухлявина, трухло; п! ГНИЛЬ.  Словник синонімів Караванського
3. трухлятина — див. гнилий  Словник синонімів Вусика
4. трухлятина — -и, ж., рідко. Те саме, що трухлявина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трухлятина — ТРУХЛЯ́ТИНА, и, ж., рідко. Те саме, що трухля́вина. Покої були дуже старі: в їх тхнуло трухлятиною (Н.-Лев., І, 1956, 410); — А з човнів підсунемо ми їм [панам] саму трухлятину, що й на дрова не придатна (Тулуб, Людолови, II, 1957, 221).  Словник української мови в 11 томах
6. трухлятина — Трухлятина, -ни ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною. Левиц. Пов. 100.  Словник української мови Грінченка