трійчатий
ТРІЙЧА́ТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що трійча́стий.
З трійчатими вилами на плечі .. Люда брела на .. двір... (І. Волошин);
Над майданом блідо горіли трійчаті ліхтарі (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)ТРІЙЧА́ТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що трійча́стий.
З трійчатими вилами на плечі .. Люда брела на .. двір... (І. Волошин);
Над майданом блідо горіли трійчаті ліхтарі (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)